Як планові, так і позапланові податкові перевірки можуть мати найплачевніші наслідки, а саме — бути приводом для відкриття кримінального провадження щодо керівника підприємства. Останній, отримавши на руки акт про результати перевірки, повинен скористатися правом подати заперечення. Паралельно можна готуватися до судового розгляду з оскарження податкового повідомлення-рішення. При цьому керівнику підприємства варто пам’ятати, що на цьому етапі він — не обвинувачений і не правопорушник.

 

Найпростіший спосіб

Відповідно до ст.214 Кримінального процесуального кодексу внести відомості про правопорушення в Державний реєстр досудових розслідувань і розпочати слідчі дії слідчий може як на підставі заяви, так і без неї, «отримавши з будь-якого джерела інформацію, яка може свідчити про скоєння злочину».

Отже, матеріали будь-якої перевірки, незалежно від її назви, і навіть до закінчення терміну її проведення, можуть бути підставою для початку слідчих дій.

Відповідно до ст.1.10 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань реєстраторами реєстру є всі без винятку прокурори, а також слідчі органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.        

Таким чином, слідчий податкової міліції має повне право, отримавши інформацію від своїх колег-інспекторів, негайно внести дані до реєстру і розпочати слідчі дії, передбачені законом.

Слідчі дії можна умовно розділити на гласні, тобто ті, про які відомо або можна отримати офіційну достовірну інформацію, і негласні, санкцію на проведення яких дає особливий суддя, котрий має допуск до держтаємниці, і про які ви дізнаєтеся, тільки якщо будете спостережливими і уважними.

            Як свідчить практика, гласні слідчі дії можуть застосовуватися стосовно необмеженого кола осіб, принаймні, доки конкретній людині не буде вручено 

повідомлення про підозру.

Таким чином, опитування, допит, виїмка документів, експертиза здійснюватимуться, навіть якщо немає підозрюваних у справі (або вони на цей час не встановлені).

Негласні слідчі дії, а саме: аудіо- і відеоконтроль певної особи, зняття інформації з телекоммереж, встановлення місцезнаходження мобільного пристрою, дослідження сигналів, що надходять з нього, негласне проникнення в житло — проводяться, тільки якщо слідчий доведе судді, що є конкретний підозрюваний і кваліфікація його дій як злочину є безсумнівною.   

Згідно з положенням ст.276 КПК повідомлення про підозру вручається людині, якщо є достатньо підстав вважати, що вона причетна до скоєння злочину, і ця дія повинна бути узгоджена з прокурором або заступником прокурора відповідного рівня (району, міста).

 

Гласні дії можуть проводитися стосовно всіх працівників підприємства і будь-яких пов’язаних осіб, якщо це визнає потрібним слідчий, а негласні — тільки стосовно певної особи, у нашому випадку — службової чи посадової особи підприємства (керівник, його заступник, головний бухгалтер, його заступник, бухгалтер, інші особи, які можуть бути   

причетними до скоєння злочинів у сфері господарської діяльності і до ухилення від сплати податків).

Але не слід забувати, що в будь-якому випадку негласні слідчі дії проводитимуться й щодо осіб, які безпосередньо контактують з вибраною особою. Тобто слідству може стати відома інформація, отримання якої й не належало до його завдань.

 

Згідно з ст.257 КПК «випадково отримані» відомості можуть використовуватися для відкриття нового кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді.       

Найпростішим способом зменшити ймовірність розголошення інформації, звичайно, є звуження кола осіб, які ведуть переговори по телефону, і тем повідомлень, які пересилають.

 

Не варто забувати, що суддя, надавши право провести негласні слідчі дії, указує у своїй ухвалі ознаки, що дозволяють охарактеризувати кінцевого користувача. Але при використанні, наприклад, корпоративного мобільного телефону, а тим більше електронного й інтернет-зв’язку, указується IP-адреса, на якій «замкнуто» увесь офіс, а не тільки ІP-адреса керівника чи головного бухгалтера. Тому не зайвим буде нагадати працівникам про правила електронного листування й користування Інтернетом в офісі. Особливо слід звернути увагу на внутрішні документи тих підлеглих та інших осіб, хто користується Wi-Fi.

 

Хронологія дій керівника

Будь-яке рішення можна оскаржити. Причому як начальнику податкової служби (адміністративне оскарження), так і до суду.

 

Відповідно до абз.2 п.56.22 ст.56 Податкового кодексу початок досудового розслідування не може бути підставою для припинення провадження у справі чи залишення скарги без розгляду.       

Наявність кримінальної справи буде підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. При цьому не має значення, ким винесена відповідна постанова, це може бути й слідчий податкової міліції з іншого регіону. Перевірку буде доручено провести фахівцям вашої податкової інспекції (за місцем реєстрації підприємства).

 

Під час перевірки ви можете передати документи, які підтверджують вашу правоту. Не факт, що вони будуть взяті до уваги перевіряючими, але надалі, при поданні позову до суду, ви зможете послатися на цю обставину.

 

Отримавши на руки акт, складений за результатами перевірки, обов’язково скористайтеся правом на подання заперечень. Останні повинні бути подані протягом 5 робочих днів. Відповідь інспекція направить протягом аналогічного строку з моменту отримання скарги. І радимо готуватися до судового розгляду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

 

Пам’ятайте, на цьому етапі ви — не обвинувачений і не правопорушник. Ви — платник податку й можете використовувати свої права так, щоб ви не були винні державі.

 

Позов необхідно подати до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням    інспекції. Строк для подання позову — протягом 3 років з дня отримання податкового повідомлення-рішення про стягнення грошей. Акт податкової перевірки окремо в судовому порядку не оскаржується, оскільки вважається, що на цьому етапі не зачіпаються ваші права.

 

Так, Окружний адміністративний суд м.Києва в своїй постанові від 26.06.2013 у справі n826/6380/13-а відзначив, що пряма вказівка в акті позапланової перевірки на те, що вона проводиться у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи, позбавляє податкову інспекцію права на винесення податкового повідомлення-рішення і на стягнення грошових           коштів. У такому разі результати позапланової перевірки можуть бути підставою для стягнення коштів тільки після винесення судом вироку. Така позиція суду повністю узгоджується зі ст.86 ПК. Аналогічні рішення приймали й інші суди.

 

Водночас є й інша точка зору. Окружним адміністративним судом м. Києва (справа n826/3999/13-а) встановлені такі обставини. Постановою прокурора була призначена позапланова перевірка. За її результатами з’ясовано, що контрагенти, не маючи в своєму штаті нікого, крім директора, надавали послуги якомусь замовнику. Суд відмовив останньому в позові про визнання       недійсним податкових повідомлень-рішень, мотивуючи тим, що реально послуги не надавалися.

 

Таким чином, при отриманні акта перевірки необхідно подавати заперечення, а при одержанні податкового повідомлення-рішення можете відразу звертатися до суду й вимагати його скасування.

За матеріалами сайту www.zib.com.ua